прощать

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить

(кого-что, кому-чему что) проща́ти, простити (кого-що, кому-чому що); (извинять) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити, дарува́ти